Чи мають право контролюючі органи за зверненням судів, адвокатів або органів державної виконавчої служби надавати відомості із ДРФО – платників податків стосовно доходів ФО?
Повернутись
Цікаве на цю тему:
- Координаційна рада з питань розвитку підприємництва
- Про Програму підтримки малого підприємництва в м. Каневі до 2020 року
- Опублікований Перелік груп технічно складних побутових товарів, які продаватимуться виключено з застосуванням РРО
- Порядок часткового відшкодування з міського бюджету відсоткових ставок за кредитами, залученими суб’єктами малого і середнього підприємництва для реалізації бізнес-проектів
- ДО УВАГИ СУБ’ЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ЧАСТКОВЕ ВІДШКОДУВАННЯ З МІСЬКОГО БЮДЖЕТУ ВІДСОТКОВИХ СТАВОК ЗА КРЕДИТАМИ, ЗАЛУЧЕНИМИ ДЛЯ РЕАЛІЗАЦІЇ БІЗНЕС-ПРОЕКТІВ
- Інформація для підприємців
- Про встановлення місцевих податків і зборів на території м.Канів на 2019 рік
- Відповіді на 5 запитань про використання (та оподаткування) власних коштів підприємця
- Відповіді на 5 запитань про застосування РРО ФОП – платниками єдиного податку
Відповідно до вимог ст. 70 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику формується та ведеться Державний реєстр фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО).
ДРФО є базою персональних даних, інформація з якого має надаватися з дотриманням вимог ПКУ, Закону України від 01 червня 2010 року № 2297-VI «Про захист персональних даних» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2297) та Порядку обробки персональних даних у базі персональних даних – Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Мінфіну від 24.02.2015 № 210 (далі – Порядок № 210).До складу персональних даних включаються дані про фізичних осіб, зокрема суми нарахованих та/або виплачених доходів, суми нарахованих та/або перерахованих податків (п. 1 розд. ІІІ Порядку № 210).
Персональні дані фізичних осіб – платників податків із ДРФО є інформацією з обмеженим доступом. Згідно з п. 2 розд. VII Порядку № 210 без згоди фізичної особи – платника податків її персональні дані можуть передаватися у таких випадках, зокрема:
1) за рішенням суду;
2) коли передача персональних даних прямо передбачена законом України і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини: органам прокуратури України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Антимонопольного комітету України – на їх письмову вимогу щодо персональних даних фізичної особи з ДРФО за конкретний проміжок часу; центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, на його запит щодо персональних даних з ДРФО; органам державної виконавчої служби та приватним виконавцям на їх письмову вимогу з питань виконання рішень судів та рішень, що підлягають примусовому виконанню відповідно до Закону України від 06 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» зі змінами та доповненнями зі змінами та доповненнями, щодо персональних даних фізичної особи з ДРФО;
3) отримання запиту від інших органів державної влади і місцевого самоврядування, що діють у межах повноважень, наданих законодавством України відповідно до нормативно-правових актів щодо взаємодії обміну або отримання інформації з ДРФО.
На сьогодні відповідно до Порядку надання інформації Державною податковою службою України на запити органів державної виконавчої служби та приватних виконавців, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 21.07.2020 № 2483/5/436, ДПС надає на запити органів державної виконавчої служби інформацію з ДРФО, зокрема, про джерела отримання доходів боржників – фізичних осіб.
