Чи зобов’язаний фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування, у разі надання в оренду нерухомого майна, застосовувати Методику визначення мінімальної суми орендного платежу за нерухоме майно ФО?
Повернутись
Цікаве на цю тему:
- Координаційна рада з питань розвитку підприємництва
- Про Програму підтримки малого підприємництва в м. Каневі до 2020 року
- Опублікований Перелік груп технічно складних побутових товарів, які продаватимуться виключено з застосуванням РРО
- Порядок часткового відшкодування з міського бюджету відсоткових ставок за кредитами, залученими суб’єктами малого і середнього підприємництва для реалізації бізнес-проектів
- ДО УВАГИ СУБ’ЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ЧАСТКОВЕ ВІДШКОДУВАННЯ З МІСЬКОГО БЮДЖЕТУ ВІДСОТКОВИХ СТАВОК ЗА КРЕДИТАМИ, ЗАЛУЧЕНИМИ ДЛЯ РЕАЛІЗАЦІЇ БІЗНЕС-ПРОЕКТІВ
- Інформація для підприємців
- Про встановлення місцевих податків і зборів на території м.Канів на 2019 рік
- Відповіді на 5 запитань про використання (та оподаткування) власних коштів підприємця
- Відповіді на 5 запитань про застосування РРО ФОП – платниками єдиного податку
Договірні відносини, які виникають між орендарем та орендодавцем, регулюються Господарським кодексом України від 16 січня 2003 року № 436-IV зі змінами та доповненнями (далі – ГКУ).
Відповідно до ст. 283 ГКУ за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.
Істотними умовами договору оренди є: об’єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу (ст. 284 ГКУ).
Орендна плата – це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ст. 286 ГКУ).
Згідно з п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 ПКУ.
При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди. Мінімальна сума орендного платежу визначається за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України, виходячи з мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомості з урахуванням місця її розташування, інших функціональних та якісних показників, що встановлюються органом місцевого самоврядування села, селища, міста, на території яких вона розташована, та оприлюднюється у спосіб, найбільш доступний для жителів такої територіальної громади (абзац другий п.п. 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 ПКУ).
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців визначений ст. 177 ПКУ.
Згідно з п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.
Пунктом 177.4 ст. 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування.
Враховуючи викладене, дохід фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування від надання в оренду нерухомого майна визначається виходячи з розміру орендної плати, встановленої за погодженням сторін у договорі оренди, з врахуванням розміру мінімальної суми орендного платежу, встановлений згідно з Методикою визначення мінімальної суми орендного платежу за нерухоме майно фізичних осіб, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1253.
При цьому для визначення чистого оподатковуваного доходу враховуються понесені документально підтверджені витрати від такої господарської діяльності, визначені п. 177.4 ст. 177 ПКУ.
