Строк давності для застосування штрафної (фінансової) санкції за порушення правил сплати (перерахування) узгодженої суми грошового зобов’язання
Повернутись
Цікаве на цю тему:
- Координаційна рада з питань розвитку підприємництва
- Про Програму підтримки малого підприємництва в м. Каневі до 2020 року
- Опублікований Перелік груп технічно складних побутових товарів, які продаватимуться виключено з застосуванням РРО
- Порядок часткового відшкодування з міського бюджету відсоткових ставок за кредитами, залученими суб’єктами малого і середнього підприємництва для реалізації бізнес-проектів
- ДО УВАГИ СУБ’ЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ЧАСТКОВЕ ВІДШКОДУВАННЯ З МІСЬКОГО БЮДЖЕТУ ВІДСОТКОВИХ СТАВОК ЗА КРЕДИТАМИ, ЗАЛУЧЕНИМИ ДЛЯ РЕАЛІЗАЦІЇ БІЗНЕС-ПРОЕКТІВ
- Інформація для підприємців
- Про встановлення місцевих податків і зборів на території м.Канів на 2019 рік
- Відповіді на 5 запитань про використання (та оподаткування) власних коштів підприємця
- Відповіді на 5 запитань про застосування РРО ФОП – платниками єдиного податку
Головне управління ДПС у Черкаській області інформує платників податків , що штрафна (фінансова) санкція за порушення правил сплати (перерахування) узгодженої суми грошового зобов’язання встановлена ст. 126 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами (далі – ПКУ).
Так, відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім випадків, передбачених п. 126.2 ст. 126 ПКУ) протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
У разі порушення платником податків строку сплати до бюджету узгодженого грошового зобов’язання, передбаченого абзацом другим п.п. 222.1.2 п. 222.1 ст. 222 ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 20 відсотків суми такого грошового зобов’язання (п. 126.2 ст. 126 ПКУ).
У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) фізичній особі податкове/податкові повідомлення-рішення з податку на майно у строки, встановлені відповідними нормами ПКУ, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання (п. 126.3 ст. 126 ПКУ).
Зокрема, грошове зобов’язання платника податків – сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання та/або інше зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ (п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Наразі граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов’язань, визначеним ст. 102 ПКУ (п. 114.1 ст. 114 ПКУ).
Так, пунктом 102.1 ст. 102 ПКУ визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Однак, розмір штрафної (фінансової) санкції встановлений ст. 126 ПКУ у відсотках до погашеної суми податкового боргу, а тому сума штрафної санкції за порушення строку сплати узгоджених сум грошових зобов’язань, з урахуванням положень ст. 126 ПКУ, розраховується за період з дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов’язань, і до дня фактичної сплати боргу.
При цьому штрафна санкція нараховується на суму фактичної сплати в залежності від кількості днів затримки сплати узгодженої суми грошового зобов’язання.
Отже, з урахуванням того, що обов’язковою умовою для застосування до платника податку штрафної (фінансової) санкції на підставі ст. 126 ПКУ є сплата грошового зобов’язання або факт погашення податкового боргу, то відлік строку давності для застосування штрафної (фінансової) санкції за порушення правил сплати (перерахування) узгодженої суми грошового зобов’язання починається з дня, наступного за днем фактичної сплати такого грошового зобов’язання.