Шлях у вічність: 161 рік тому Тарас Шевченко назавжди повернувся в Україну


Повернутись

«Як  умру, то поховайте…на Вкраїні милій…», – таким був заповіт славного сина нації, генія та пророка Тараса Шевченка. 161 рік тому домовину з тілом поета перевезли в Україну і перепоховали на Чернечій горі – мальовничій околиці Канева, звідки видно «і Дніпро, і кручі». Відтоді тисячі українців, та й не тільки українців, щороку 22 травня прибувають сюди, аби вшанувати Тараса Шевченка.

Втім цьогоріч у зв’язку з введенням воєнного стану та нестабільною безпековою ситуацією традиційну пішу ходу і масові заходи було скасовано.  На Чернечій горі відбулося покладання квітів та поминальна літія. Вшанувати пам'ять Кобзаря прибули голова Черкаської ОВА Ігор Табурець, голова Черкаської РВА Валерія Бандурко, Канівський міський голова Ігор Ренькас та інші. Вони поклали квіти до могили Тараса Шевченка та Олекси Гірника, а священнослужителі провели панахиду.

 - Шевченківський лауреат Василь Іванович Захарченко говорив, що за столітню історію нашої державності Шевченко був та залишається для нас і президентом, і урядом, і тим пророком, який своїм  «борітеся ˗ поборете» задекларував нашу програму мінімум та програму максимум. Саме це ми сьогодні і робимо, - наголосила під час свого виступу в.о. генерального директора Шевченківського національного заповідника Валентина Коваленко.

Потому усі охочі могли насолодитися концертом «SHEVCHЕNKO Classic STAGE» за участю канівських митців Микити ОЛІЙНИКА (тенор) та Сергія ЛЕОНТЬЄВА (фортепіано), який організували  у музеї Тараса Шевченка.

  Друк статті