Цікаве на цю тему:
- Громадське обговорення творів, поданих на літературний конкурс імені Олекси Кобця
- Громадське обговорення творів літературного конкурсу імені Олекси Кобця
- Заходи з нагоди народно-обрядового свята Івана Купала
- Оголошується конкурс на зайняття посад керівників комунальних закладів культури
- Персональна виставка живопису Марії Лісовенко
- Музей Т.Г.Шевченка презентував виставку «Нев’януча слава. Шана Тарасу Шевченку»
- Персональна виставка Катерини Ципенюк
- Канів відзначив День Державного Прапора
- В День незалежності в Каневі пройшов конкурс вишиванок
19 грудня - День святого Миколая
Дев'ятнадцятого грудня - день святого Миколая. Св. Миколай також відомий під іменами: Міколай, Міклаш, Йолупукі, Сейнт Ніколаус, Сантаклос, Фадер Крісмас, Пер Ноель, Сінтер Клаас.
Це найбажаніший день у році для дітлахів. Напередодні свята діти пишуть до нього листи зі своїми побажаннями і вкидають їх у поштову скриньку або кладуть за вікно і моляться до нього, просячи передусім здоров’я собі та батькам. У день перед святом згадують всі свої добрі і злі вчинки, зважують: чого більше. Чи буде подарунок, а чи, можливо, різка? Бо чемні діточки обов'язково знайдуть під подушкою подарунок, а неслухняні – прутик. Ця різочка є своєрідним попередженням дитині, що час задуматися над своєю поведінкою і виправитися.
А в ніч на 19 грудня до кожної дитинки приходить Святий Миколай і кладе під подушку подарунки.
В сучасні часи з’явилась добра традиція – саме у день святого Миколая опікуватись сиротами та знедоленими дітьми, даруючи їм подарунки.
Народні традиції на Миколая
Колись господарі у цей день варили пиво, скликали гостей, гуляли, веселилися. А по обіді запрягали найкращі коні в "козирки" і з піснями та веселими вигуками їздили навколо села - "бо треба ж знати, чи слизький сніг цього року випав!"
На Харківщині існував звичай святкувати триденні Миколині святки, на які варили кутю і узвар, щоб у наступному році забезпечити врожай на жито й плоди.
На Поділлі хто першим прийде зранку до хати, той буде першим "полазником". "Полазами" вважаються чотири дні в році: Введення, Миколая, Анни і Різдво або Новий рік - четвертий і останній "полаз". В ці дні також першим перейти подвір'я має господар, не хто інший. Кожен господар встає в цей день раніше, ніж звичайно, і йде дати худобі їсти. Прийшовши до хліва, поздоровляє німину словами: "Дай, Боже, добрий день, щобись худібонька здорова була та й я з тобою ще й зі своєю жоною!"
На Київщині хазяїн, прийшовши цього дня із церкви, брав миску зі свяченою водою, паляницю з грудочкою солі, квача з різного зілля, ішов кропити господу, худобу та збіжжя, примовляючи: «Святий Миколай, помилуй та сохрани нас від усякого лиха!».
Св. Миколай опікується воїнами, водіями і мандрівниками, допомагає бідним у скруті, вважається покровителем дітей та студентів, моряків, торговців та лучників.
В народних переказах святий Миколай боронить людей перед стихійним лихом, а найбільше на воді. Всі одеські рибалки в своїх куренях мали образ святого Миколая. Вихоячи в море на промисел, рибалки завжди брали з собою образ святого чудотворця.
Народні прикмети:
-
Який день на Миколу зимового, такий і на Миколу літнього.
-
У кожному році два Миколи: до першого Миколи не буває холодно ніколи, а до другого Миколи не буває тепла ніколи.
-
Як впаде великий іній - на гарний врожай хліба.
-
Як на Миколу піде дощ, то врожай на озимину.
-
Морозяний день - на уроду хліба й городини.
-
З цього дня підходять другі морози - Миколині: "На Студеного Миколу снігу навалить гору".
-
Якщо в день Миколая замітає слід, дорозі не стояти від Миколи до Різдва (7 січня).
-
"Скільки дає день Миколая снігу, стільки буде трави на Миколу теплого"
Колись господарі у цей день варили пиво, скликали гостей, гуляли, веселилися. А по обіді запрягали найкращі коні в "козирки" і з піснями та веселими вигуками їздили навколо села - "бо треба ж знати, чи слизький сніг цього року випав!"
На Харківщині існував звичай святкувати триденні Миколині святки, на які варили кутю і узвар, щоб у наступному році забезпечити врожай на жито й плоди.
На Поділлі хто першим прийде зранку до хати, той буде першим "полазником". "Полазами" вважаються чотири дні в році: Введення, Миколая, Анни і Різдво або Новий рік - четвертий і останній "полаз". В ці дні також першим перейти подвір'я має господар, не хто інший. Кожен господар встає в цей день раніше, ніж звичайно, і йде дати худобі їсти. Прийшовши до хліва, поздоровляє німину словами: "Дай, Боже, добрий день, щобись худібонька здорова була та й я з тобою ще й зі своєю жоною!"
На Київщині хазяїн, прийшовши цього дня із церкви, брав миску зі свяченою водою, паляницю з грудочкою солі, квача з різного зілля, ішов кропити господу, худобу та збіжжя, примовляючи: «Святий Миколай, помилуй та сохрани нас від усякого лиха!».
Св. Миколай опікується воїнами, водіями і мандрівниками, допомагає бідним у скруті, вважається покровителем дітей та студентів, моряків, торговців та лучників.
В народних переказах святий Миколай боронить людей перед стихійним лихом, а найбільше на воді. Всі одеські рибалки в своїх куренях мали образ святого Миколая. Вихоячи в море на промисел, рибалки завжди брали з собою образ святого чудотворця.
Народні прикмети:
-
Який день на Миколу зимового, такий і на Миколу літнього.
-
У кожному році два Миколи: до першого Миколи не буває холодно ніколи, а до другого Миколи не буває тепла ніколи.
-
Як впаде великий іній - на гарний врожай хліба.
-
Як на Миколу піде дощ, то врожай на озимину.
-
Морозяний день - на уроду хліба й городини.
-
З цього дня підходять другі морози - Миколині: "На Студеного Миколу снігу навалить гору".
-
Якщо в день Миколая замітає слід, дорозі не стояти від Миколи до Різдва (7 січня).
-
"Скільки дає день Миколая снігу, стільки буде трави на Миколу теплого"
На Поділлі хто першим прийде зранку до хати, той буде першим "полазником". "Полазами" вважаються чотири дні в році: Введення, Миколая, Анни і Різдво або Новий рік - четвертий і останній "полаз". В ці дні також першим перейти подвір'я має господар, не хто інший. Кожен господар встає в цей день раніше, ніж звичайно, і йде дати худобі їсти. Прийшовши до хліва, поздоровляє німину словами: "Дай, Боже, добрий день, щобись худібонька здорова була та й я з тобою ще й зі своєю жоною!"
На Київщині хазяїн, прийшовши цього дня із церкви, брав миску зі свяченою водою, паляницю з грудочкою солі, квача з різного зілля, ішов кропити господу, худобу та збіжжя, примовляючи: «Святий Миколай, помилуй та сохрани нас від усякого лиха!».
Св. Миколай опікується воїнами, водіями і мандрівниками, допомагає бідним у скруті, вважається покровителем дітей та студентів, моряків, торговців та лучників.
В народних переказах святий Миколай боронить людей перед стихійним лихом, а найбільше на воді. Всі одеські рибалки в своїх куренях мали образ святого Миколая. Вихоячи в море на промисел, рибалки завжди брали з собою образ святого чудотворця.
Народні прикмети:
-
Який день на Миколу зимового, такий і на Миколу літнього.
-
У кожному році два Миколи: до першого Миколи не буває холодно ніколи, а до другого Миколи не буває тепла ніколи.
-
Як впаде великий іній - на гарний врожай хліба.
-
Як на Миколу піде дощ, то врожай на озимину.
-
Морозяний день - на уроду хліба й городини.
-
З цього дня підходять другі морози - Миколині: "На Студеного Миколу снігу навалить гору".
-
Якщо в день Миколая замітає слід, дорозі не стояти від Миколи до Різдва (7 січня).
-
"Скільки дає день Миколая снігу, стільки буде трави на Миколу теплого"
Св. Миколай опікується воїнами, водіями і мандрівниками, допомагає бідним у скруті, вважається покровителем дітей та студентів, моряків, торговців та лучників.
В народних переказах святий Миколай боронить людей перед стихійним лихом, а найбільше на воді. Всі одеські рибалки в своїх куренях мали образ святого Миколая. Вихоячи в море на промисел, рибалки завжди брали з собою образ святого чудотворця.
Народні прикмети:
-
Який день на Миколу зимового, такий і на Миколу літнього.
-
У кожному році два Миколи: до першого Миколи не буває холодно ніколи, а до другого Миколи не буває тепла ніколи.
-
Як впаде великий іній - на гарний врожай хліба.
-
Як на Миколу піде дощ, то врожай на озимину.
-
Морозяний день - на уроду хліба й городини.
-
З цього дня підходять другі морози - Миколині: "На Студеного Миколу снігу навалить гору".
-
Якщо в день Миколая замітає слід, дорозі не стояти від Миколи до Різдва (7 січня).
-
"Скільки дає день Миколая снігу, стільки буде трави на Миколу теплого"
Народні прикмети:
-
Який день на Миколу зимового, такий і на Миколу літнього.
-
У кожному році два Миколи: до першого Миколи не буває холодно ніколи, а до другого Миколи не буває тепла ніколи.
-
Як впаде великий іній - на гарний врожай хліба.
-
Як на Миколу піде дощ, то врожай на озимину.
-
Морозяний день - на уроду хліба й городини.
-
З цього дня підходять другі морози - Миколині: "На Студеного Миколу снігу навалить гору".
-
Якщо в день Миколая замітає слід, дорозі не стояти від Миколи до Різдва (7 січня).
-
"Скільки дає день Миколая снігу, стільки буде трави на Миколу теплого"
Який день на Миколу зимового, такий і на Миколу літнього.
У кожному році два Миколи: до першого Миколи не буває холодно ніколи, а до другого Миколи не буває тепла ніколи.
Як впаде великий іній - на гарний врожай хліба.
Як на Миколу піде дощ, то врожай на озимину.
Морозяний день - на уроду хліба й городини.
З цього дня підходять другі морози - Миколині: "На Студеного Миколу снігу навалить гору".
Якщо в день Миколая замітає слід, дорозі не стояти від Миколи до Різдва (7 січня).
"Скільки дає день Миколая снігу, стільки буде трави на Миколу теплого"