А як у сусіда? Олександра Шереметьєва: «Люди, як комахи, є бджоли, а є мухи - навчіться з усіма працювати»


Повернутись

Аби створити успішну громаду, треба володіти неабиякими управлінськими здібностями та тримати в лещатах усіх підлеглих. Користуючись таким принципом, керує своєю громадою відома на всю Україну Олександра Шереметьєва. Мабуть, тамтешні села просто зникли б, та вона взяла все у свої руки. В Омельницькій об’єднаній територіальній громаді Кременчуцького району наші кореспонденти побували в Омельнику, Запсіллі та П’ятихатках.

  • Основною мотивацією для створення процвітаючої громади повинна бути любов до своєї маленької батьківщини. А найскладніше – змінити світогляд людей. Ніхто не приїде до нас в Україну створювати нову державу. Усе в наших руках, - переконана Олександра Іванівна.

Вона стверджує, що об’єднання не треба боятися, тим більше зволікати. Прийшов час бігти. Скористатися інструментом добровільного об’єднання з кількома місцевими громадами для того, щоб стати успішними і зробити рішучий крок заради майбутнього своїх дітей, нескладно. Основне завдання керівників громад –чути людей і виконувати прийняті спільно рішення.

  • Це означає дотримувати слова. Усе треба вирішувати з людьми, тоді така влада буде їм потрібна. А ще громади – це інструмент для максимального наближення послуг до людей та створення можливостей для самореалізації кожного, - додає голова ОТГ.


Робота кипить

Олександра Шереметьєва зуміла направити управлінський потенціал у правильне русло і отримала бажані результати. Омельницька ОТГ функціонує вже півроку. Вона об’єднує 20 невеличких сіл, населення яких становить близько 6 тисяч, а площа 109 км2. Сьогодні тут досягли неабияких успіхів. Певні зрушення видно, як тільки в’їжджаєш на територію. Повним ходом іде ремонт у будинку культури. Там уже облаштували три кімнати. Незабаром їх обладнають усім необхідним. Люди працюватимуть у комфортних умовах. Переступивши поріг сільської ради, ми побачили, що й тут не сидять на місці. Завершується ремонт адмінприміщення. Залишилося привести в порядок кабінет керівника.

  • Свій кабінет я ремонтую в останню чергу. Спочатку обладнали інші кабінети, щоб людям було комфортно тут знаходитися, щоб вони відчували повагу до себе, - каже Олександра Іванівна.

Також тут відремонтували касу, аби жителі могли отримувати послуги на місці. Обладнають в сільській раді кімнату депутатів, де проводитиметься відеозйомка. Місцеві жителі зможуть передивлятися засідання виконкому та сесії в режимі он-лайн. Вони будуть викладені на сайті, над яким уже працює особа, що відповідає за роботу з громадськістю та ЗМІ.

Усі тут трудяться, як бджілки, а Олександра Іванівна, звісно, контролює цей процес. Команда, що прокладає шлях до створення успішної громади, складається з 36 осіб. Переважно це молодь, середній вік яких становить 35 років. Голова громади дуже цим задоволена:

  • Я рада, що працюю з молодими людьми. У мене працюють люди від 21 до 40 років. У молоді інші підходи до вирішення питань. У них усе цікавіше, яскравіше. Вони постійно прагнуть до кращого.

Проходить ремонт будинку культури і в Запсіллі, а в П’ятихатках він уже як новий. Докладено чимало зусиль, для того, щоб людям приємно було туди ходити.

У Омельницькому садочку з ініціативи батьків відремонтували каналізацію. Тепер готуються ремонтувати дах, затрати на який становлять близько 1 млн грн. Взагалі у громаді 4 дитсадки, жоден з них не закрили, коли утворилося об’єднання. Мало того, ці заклади процвітають. Таких яскравих ДНЗ нам ще бачити не доводилося.

У с. Щербаки обладнали сучасний ФАП і вже виділили 388 тисяч, аби відремонтувати такий заклад у Запсіллі.

Гарний великий стадіон з’явився в П’ятихатках завдяки громадській організації «Мегаспорт». Тепер молоді є де поганяти м’яча, а для малечі встановили невеликий спортивний майданчик.

«Освоїти кошти – складне завдання, але воно того варте»

Олександра Іванівна разом з командою чітко йде по програмно-цільовому методу формування бюджету. Покроково вона створює успішну ОТГ.

  • Спочатку я була проти об’єднання. А тоді порахувала: до об’єднання чотири населені пункти мали бюджет 4,2 млн.грн, а опісля – 17,9 млн грн. плюс 4,9 млн грн. субвенції від держави. То чому б і ні? Освоїти кошти – складне завдання, але воно того варте, - каже вона.

У 2010 р. завдяки ГО «Ісар-єднання» було створено Благодійний Фонд «Фонд громади Омельника». Його метою став лікбез працівників сільських рад по написанню бюджетів та проектів на міні-гранти, навчали визначати, що таке мета, місія, візія, завдання. З працівниками проводили роботу кращі тренери зі світовими іменами: Руслан Краплич, Олександр Волошинський, Василь Кашевський, Віктор Бобиренко, Галина Киященко, Ірина Маноха та ін. У кожній громаді вони підготували осередок ініціативних людей, які жадали змін. І коли прийшов час утворити об’єднану територіальну громаду, то Омельник і навколишні села були до цього готові.

  • З об’єднанням проблем не було. Вони з’явилися потім, - коментує вищесказане Олександра Шереметьєва.

Зараз усі, хто був сільськими головами, стали старостами. Вони ж і заступники керівника громади. Поки були головами, звикли бути самостійними, а тепер підконтрольні. Коли були керівниками – відповідали за все, стали старостами – вирішили, що їхні повноваження зменшилися. Хоча насправді, як раніше керував селом, так і зараз керуєш. Тепер на них лягла відповідальність по написанню проектів. Кожній громаді виділяються кошти, а вона повинна вирішити, на що їх витратити. Нема проекту – немає грошей. Немає грошей – село не розвивається. Тож відповідальність за те, чи процвітатиме населений пункт, чи він занепаде, лежить на старостах. Але це тимчасові «притирки», поки запрацює механізм.

Як усе починалося?

  • Спочатку відбулася зустріч сільських голів. Потім ми зустрілися з кожним колективом окремо. Ми обговорили, як будемо працювати в майбутньому. Відбулися вибори керівника громади, участь у яких взяли усі сільські голови. Далі ми провели зустріч з населенням усіх територій та розробили план соціально-економічного розвитку нашої громади. З того часу діємо, - розповідає Олександра Іванівна.

Відразу сформована команда розробила вісім проектів, з яких у вищі інстанції пройшло два: «Будівництво системи водопостачання й водовідведення в Омельнику», на реалізацію якого витратили 3 млн грн, та «Застосування енергоощадних технологій при відновленні вуличного освітлення в с. Рокитне». Наразі сільська рада має 19 програм,  які  мають фінансову забезпеченість.

Сьогодні чимало сільських рад проти об’єднання, бо хочуть залишитися незалежними. Та, мабуть, у цьому більше плюсів, а ніж недоліків. У кожній сільській раді Омельницької ОТГ створений відділ розвитку внутрішніх територіальних громад, де працює староста, землеупорядник та адміністратор. Проводить роботу ЦНАП (центр надання адміністративних послуг). Є фінансовий відділ, який розробляє бюджет та затверджує його в ОДА. Працює в сільській раді енергоменеджер, що слідкує за використанням теплової та електроенергії, газу, водопостачання, та міграційна служба. Створено відділ доходів. На кожного платника податків заведено справу і контролюється сплата. У перспективі створити управління соціального захисту. Якщо виникають питання – кожного понеділка можна прийти на прийом до голови і обговорити їх. Усі працівники сільських рад залишилися на своїх місцях, нікого не звільнено, адже, як каже Олександра Іванівна, це люди з досвідом, ними кидатися не можна. Хоча їхні обов’язки тепер змінилися, і вони ще не зовсім готові брати на себе відповідальність. Наприклад, секретар, який звик друкувати людям довідки, сьогодні в ролі адміністратора повинен готувати якісні рішення, оприлюднювати їх, вчасно робити протоколи, працювати з комісіями. Олександра Іванівна зізнається:

  • Змінити мисленнялюдей важко, але ми на шляху до цього. Зараз народ вносить пропозиції по партиципаторному бюджетуванню, проектні пропозиції з розрахунками, проводить SWOT-аналіз ситуацій. Те, що процвітатиме лише центр, а інші села занепадатимуть – це міф. Кошти ми розділяємо на всі території, поділивши їх на кількість жителів. Таким чином визначили, кому скільки дати, і все, менше вони не отримають. Але держава допомагатиме нам тільки впродовж трьох років, а далі ОТГ повинна жити самостійно. Наразі ми не закрили жодної школи, жодного садочка чи ФАПу, та щоб утримувати їх і надалі, треба створити інвестиційну стратегію. По-іншому не вийде.

«Головне в освіті не вікна замінити, а її якість»

Нині Омельницький аграрний ліцей та Рокитнянська ЗОШ – на балансі громади. Місцева влада вкладає все, що можна, у їхній розвиток.

  • Головне в освіті не вікна замінити, а її якість. Ми написали проект про забезпеченню шкіл та ДНЗ інтерактивними дошками, так як доступ до Інтернету давно існує, аби учні мали більше можливостей отримувати знання та відчували себе конкурентно спроможними на ринку отримання вищої освіти та на ринку праці. Утримуємо танцювальний колектив, щоб діти розвивалися, брали участь у конкурсах та заходах. А якими враженими та задоволеними повернулися наші учні з обласного конкурсу «Кращий читач року»! Вони – наше майбутнє і треба розвивати їхню духовність. Те, що посіяне в дитячих душах, звідти ніде вже не дінеться, - каже Олександра Іванівна.

Сьогодні існує стипендія Омельницької сільської ради: по 200 грн учням, що закінчили навчальний рік на «відмінно». Грошовою премією хочуть наділити і вчителів, які підготували переможців олімпіад та конкурсу-захисту наукових робіт в МАН. Кожна школа має по автобусу для підвозу дітей.

Відкривають амбулаторію та Будинок захищеної старості

Староста с. Демидівка Андрій Пиріг теж має чим похвалитися. У селі знаходиться єдиний в районі пам’ятник Тарасу Шевченку, один із кращих будинків культури та базове господарство «Агрофірма ім.. Т.Г. Шевченка». Також тут розташований один із чотирьох садочків, що є в громаді.

  • У майбутньому плануємо створити в Демидівці Будинок захищеної старості. У початковій школі, яку маємо в селі, відведемо місце для садочка, а його теперішнє приміщення обладнаємо під будинок пристарілих. Уже отримали експертизу й подали заявку на його реконструкцію. Також маємо проекти по освітленню та по ремонту покрівлі в будинку культури, - каже він.

Добре йдуть справи і в Рокитному. Тут уже обладнали вуличне освітлення, збираються ремонтувати водогін. Подали проект по освітленню в с. Щербаки, яке знаходиться «під опікою» Рокитнянської сільської ради. Незабаром тут відкриється амбулаторія, а в тому ж с. Щербаки обладнали житлову будівлю під приміщення з надання адміністративно-побутових послуг населенню. Тут буде кімната лікаря, який зможе обслуговувати місцевих жителів, можливо, бібліотека чи щось іще. Відкрили ЦНАП.

  • І все це тільки завдяки тому, що об’єдналися в громаду, - каже староста с. Рокитне Олена Лагай. – Тепер ми маємо більше можливостей та надходжень для реалізації ідей. Ремонтуємо дороги, утримуємо школу, розробляємо та втілюємо в життя проекти. Це той позитив, який ми отримали від об’єднання в Омельницьку територіальну громаду, і тепер я точно знаю, що об’єднуватися було варто.

Найбільша загроза - політична кон’юнктура

  • Прийде до влади хтось інший і скаже, що децентралізація – це шлях в нікуди, і все. Вийде, що зусилля, розум і енергію вклали у ніщо. Важко сформувати людину команди. Кадрове питання – складне. Люди, як комахи: є бджоли, а є мухи. Мухи завжди всім незадоволені, бджоли несуть позитив, створюють щось нове. На жаль, у природі є і ті, й ті, і з ними треба працювати. Та найголовніше те, що ми повинні любити своє село, малу батьківщину, працювати на майбутнє, направити сили на об’єднання громади, - переконана Олександра Шереметьєва.
Публікація створена на основі досвіду
та інформації, отриманих в проекті
«Інституційна підтримка – активізація
місцевих ЗМІ в місії інформування
про реформу децентралізації в Україні»
Юлія САВЧЕНКО
  Друк статті