Цікаве на цю тему:
- Громадське обговорення творів, поданих на літературний конкурс імені Олекси Кобця
- Громадське обговорення творів літературного конкурсу імені Олекси Кобця
- Заходи з нагоди народно-обрядового свята Івана Купала
- Оголошується конкурс на зайняття посад керівників комунальних закладів культури
- Персональна виставка живопису Марії Лісовенко
- Музей Т.Г.Шевченка презентував виставку «Нев’януча слава. Шана Тарасу Шевченку»
- Персональна виставка Катерини Ципенюк
- Канів відзначив День Державного Прапора
- В День незалежності в Каневі пройшов конкурс вишиванок
19 березня народилась Ліна Костенко – геніальна україньска поетеса та смілива жінка.
Про життя
Життя іде і все без коректур.
І час летить, не стишує галопу.
Давно нема маркізи Помпадур,
і ми живем уже після потопу.
Не знаю я, що буде після нас,
в які природа убереться шати.
Єдиний, хто не втомлюється, – час.
А ми живі, нам треба поспішати.
Зробити щось, лишити по собі,
а ми, нічого, – пройдемо, як тіні,
щоб тільки неба очі голубі
цю землю завжди бачили в цвітінні.
Щоб ці ліси не вимерли, як тур,
щоб ці слова не вичахли, як руди.
Життя іде і все без коректур,
і як напишеш, так уже і буде.
Але не бійся прикрого рядка.
Прозрінь не бійся, бо вони як ліки.
Не бійся правди, хоч яка гірка,
не бійся смутків, хоч вони як ріки.
Людині бійся душу ошукать,
бо в цьому схибиш – то уже навіки.
