Канівці запалили свічки пам’яті, вшановуючи жертв Голодомору


Повернутись

Житниця, край чорноземів та хліборобів – так завжди називають Україну. Та саме тут, на цій багатющій і родючій землі, у 1932-1933 роках люди гинули від голоду. Причиною якого стала примусова і репресивна для селян політика хлібозаготівлі, яку провадила комуністична влада.

Зі свічками пам’яті та пшеничними колосками канівці зібралися вшанувати пам'ять замордованих: зранку – біля пам’ятних знаків на цвинтарях в районі Костянець та по вулиці Монастирок, а надвечір – біля пам’ятного знаку по вулиці Київській.

За уточненими даними лише в Україні від голоду, померло від 3-х до 3,5 мільйонів людей (всього по Радянському Союзу ця цифра сягає 7 мільйонів). Та чи знайшли їхні душі упокій? Адже довгий час ці події замовчувалися. І лише в 2006 році Верховна Рада України офіційно визнала Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу.    

У пам'ять про їхні душі канівці взяли участь у щорічній Всеукраїнській акції «Запали свічку». Спільно із священниками Володимиром, Сергієм та Юрієм присутні помолилися за всіх жертв Голодомору та вшанували їх пам'ять хвилиною мовчання.

Люди ділилися як загально відомими фактами, так і особистими, сімейними трагедіями, сторінка за сторінкою «воскрешаючи» свою історію. Усі наголошували на одному – ми не маємо права забути.  

Мітинг завершився, стихла музика, люди поклали пшеничні колоски до пам’ятного знаку… Та, не зважаючи на мороз та холод, ніхто не квапився додому. Додому, де чекала тепла вечеря та свіжоспечений хліб. Всі мовчали. Кожен про своє.

Фото: Канівський міський відділ культури

  Друк статті