Обов’язок суб’єкта господарювання здійснювати обслуговування українською мовою


Повернутись

Днями до виконавчого комітету Канівської міської ради надійшов лист від Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

У ньому, зокрема, йдеться, що Службою проведено аналіз виконання територіальними органами функцій контролю законодавства про захист прав споживачів в частині мови, якою надається споживачеві інформація про продукцію. За результатами аналізу Служба наголошує, що в окремих випадках територіальні органи не забезпечують комплексного підходу до реалізації державної мовної політики.

Так, згідно з частиною першою ст.15 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на одержання необхідної, доступної достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація споживачеві повинна надаватися згідно із законодавством про мови.

Частиною першою ст. 10 Конституції України визначено, що державною мовою в Україні є українська. Це означає, що працівники всіх державних установ, магазинів, кав’ярень та інших суб’єктів господарювання зобов’язані спілкуватися з клієнтами, покупцями та відвідувачами за умовчанням українською мовою. 

Відповідно до частини другої ст. 18 Закону України «Про засади державної мовної політики» в економічній і соціальній діяльності об’єднань громадян, приватних підприємств, установ та організацій, громадян-суб’єктів підприємницької діяльності та фізичних осіб вільно використовуються державна мова, регіональні мови або мови меншин, інші мови.

Крім того, згідно з частиною першою ст.5 Закону державна мовна політика України базується на визнанні і всебічному розвитку української мови як державної і гарантуванні вільного розвитку регіональних мов або мов меншин, інших мов, а також права мовного самовизначення і мовних уподобань кожної людини.

Частиною третьою ст.7 Закону встановлено, що до кожної мови, визначеної у частині другій цієї статті, застосовуються заходи, спрямовані на використання регіональних мов або мов меншин, що передбачені у цьому Законі, за умови, якщо кількість осіб – носіїв регіональної мови, що проживають на території, на якій поширена ця мова, становить 10% і більше чисельності її населення. За рішенням місцевої ради в окремих випадках, з урахуванням конкретної ситуації, такі заходи можуть застосовуватися до мови, регіональна мовна група якої становить менше 10% населення відповідної території.

З огляду на вищенаведене виходить, що у разі якщо заходи передбачені ст.7 Закону щодо використання у регіоні російської мови як регіональної не приймалось (а в Каневі такого рішення не було), а споживач не надавав згоди працівникам суб’єкта господарювання спілкуватися з ним російською мовою, то обслуговування недержавною мовою є неправомірним. Обов’язок суб’єкта господарювання здійснювати обслуговування державною, тобто українською мовою.

  Друк статті