Звіт Канівського міського голови Ігоря Ренькаса про діяльність виконавчих органів за 2022 рік


Повернутись

Нинішній звіт міського голови за роботу виконавчих органів нашої територіальної громади відбувається в умовах воєнного стану, оголошеного Президентом України у зв’язку з широкомасштабною військовою агресією росії.

 

Ситуація в країні змушувала нас зміщувати акценти та докладати зусиль на негайне вирішення тих чи інших проблем, що виникали і динамічно розвивались після 24 лютого. Проблем, від яких могла залежати не лише доля нашої громади, а і країни в цілому. В декількох тезах проінформую, що передувало початку широкомасштабної війни.

На нинішній рік ми мали досить серйозні напрацювання і наміри по ремонтах комунальних доріг. Так, на ремонт вулиці Хутір (с. Яблунів), вул. Новоселиця (с. Гамарня), вул. Пархоменка (с. Хмільна) департамент будівництва Черкаської обласної державної адміністрації вже провів тендери. В 2022 році вони мали ремонтуватись за кошти субвенції з державного бюджету. Ще на шість вулиць міста і села Межиріч була розроблена проектно-кошторисна документація і ми робили конкретні дії по залученню коштів не міського бюджету для їх облаштування. Однак, в січні поточного року міська рада не ухвалила рішення «Про затвердження переліку доріг, що будуть ремонтуватися в 2022 році» та мала зробити це на черговому сесійному засіданні 24 лютого.

Головним протиріччям було те, що впродовж 8 років ми виконували значний об’єм ремонтних робіт на комунальних дорогах, однак розраховувались за надану послугу в наступному році за звітним. В цьому депутати відчували якесь «таїнство». Пояснення, що громада має фінансові переваги від такої системи розрахунків не приймались до уваги. Тим більше, що депутати які зайшли в раду перший раз не могли зрозуміти чому я при проведенні ремонтів віддавав перевагу облаштуванню периферійних вулиць, а тротуар по вул. Героїв Небесної сотні залишав поза увагою. Скажу для всіх. Не залишав поза увагою цей тротуар, а приймав рішення на користь вулиці де взагалі немає твердого покриття і тротуару там взагалі не може бути в найближчі століття.

Немов би відчуваючи недобре, фінансове управління виконавчого комітету в січні і двох перших декадах лютого максимально розрахувалось з кредиторськими зобов’язаннями за роботи виконані  в 2021 році. В тому числі за облаштування дорожнього покриття в територіальній громаді.

У своєму зверненні до українців увечері 22 лютого Президент Володимир Зеленський підтвердив згоду лідерів всіх парламентських фракцій і груп створити Оборонну коаліцію. Аналогічно діям Президента я планував на сесії 24 лютого запропонувати депутатам зробити кроки назустріч один одному. В тому числі по формуванню старостинських округів, по кандидатурі першого заступника міського голови, обговорювати конструктивні пропозиції стосовно структури і штатів виконавчих органів міської ради.

Інформації, що надходили звідусіль, свідчили про незворотність подій які змусять кожного з нас відкинути все те, що розділяє, а йти на об'єднання заради створення загальнодержавного спротиву російській агресії. Однак до початку сесії вже отримали офіційну інформацію про широкомасштабну навалу рашистів з усіх напрямків кордону.

Кількість питань, які виносились на розгляд, було максимально скорочено. Прийнято рішення про створення Ради оборони міста. В наступні три доби ситуація настільки загострилась, що вести політичні дебати на місцевому рівні не було бажання і фізичної змоги.

Громадська організація «Разом» з другої половини дня 24 лютого в залі засідань будинку рад облаштовує облік добровольців до лав територіальної оборони. Термін ДФТГ в перші дні широкомасштабної війни ще не застосовували. Всього було обліковано понад дві тисячі канівців. Наймолодшому було 18 років, найстаршому 75. В подальшому це відіграло значну роль і ми могли набирати команди для виконання будь-яких робіт: вантажних, будівництва оборонних споруд, формування ДФТГ, тощо.

Ситуація була невизначеною  ̶  ймовірність прориву ворога розглядалась з декількох напрямків. По рекомендації поліції, а в подальшому і військових, ми облаштували блок-пости на яких встановили цілодобове чергування. На кожному з них облаштували пункти обігріву, освітлення, забезпечили дворазовим гарячим харчуванням вдень та енергетичними пайками на ніч.

Паралельно організували оперативні і стратегічні склади продуктів харчування, медикаментів, одягу, теплих речей. Було невідомо, що нас чекає в наступних періодах. Уряди багатьох країн, ще лише розглядали питання про можливість надання допомоги Україні, а ми повинні були організовуватись в умовах коли звична логістика забезпечення населення руйнувалась під ракетними ударами агресора.

Потрібно віддати належне мешканцям нашої територіальної громади. Лише від них, в перші дні війни, ми отримали понад 30 тонн продуктів харчування. А ще одяг, ковдри, білизну, тощо. Належний облік і в подальшому розподіл всього цього організувала на першому етапі Олена Жорнова, начальник управління економічного розвитку разом з колегами та добровільними помічниками.

Вже першого дня війни запропонував свою допомогу голова громадської організації «Асоціація дружби міста Канева» Анатолій Леонтьєв в прийнятті фінансової допомоги від міст партнерів з країн Європи та Сполучених Штатів Америки. Не маючи великої надії про швидке надходження допомоги, ми звернулись до міста Виру (Естонія), Хелмно, Члухова і Члухівського повіту (Польща), Фірзен (Німеччина), Сонома (США), Ламберсар (Франція).

Не моє щире здивування ми отримали перший (об’єднаний) транспорт з благодійним речовим вантажем від польських міст Члухова і Хелмно в ніч з 4 на 5 березня. В подальшому інтенсивність надходжень благодійних вантажів була такою, як ніколи за всі роки партнерських відносин.

Відповідальною за отримання і подальший розподіл вантажів була визначена заступник міського голови Тетяна Жівотова. Вона добирала для виконання тих чи інших робіт групи з працівників різних структурних підрозділів виконавчого комітету, яких можна було на певний час залучити з відривом від виконання основних посадових обов’язків. Така схема діє і по нинішній час.

Паралельно з речовою ми стали отримувати фінансову допомогу. Вже 10 березня надійшли кошти від громади м. Виру (Естонія). Потім були надходження з інших Європейських міст-партнерів. Підкреслю те, що кожне з цих надходжень було важливим і своєчасним, незалежно від розміру. Адже, починаючи з березня, міський бюджет постійно не виконував плани по надходженням. Війна внесла свої корективи в роботу підприємств платників податків. За перше півріччя невиконання склало 9 млн. 411 тисяч грн., а по результатах 11 місяців - невиконання становило понад 21 млн. грн. В той же час влада міста змушена фінансувати видатки, які були відсутні до війни.

Саме кошти від міст-партнерів допомогли нам в перші місяці війни. Їх ми могли використовувати для будь-яких потреб , пов’язаних з обороною чи для допомоги постраждалим від війни. Благодійники нам довіряли і довіряють донині. Адже по кожному витраченому долару чи євро ми можемо прозвітувати перед ними. Особливо хотів би виділити допомогу отриману від жителів Сономи (США). Їх сумарний внесок в нашу перемогу найбільший. В тому числі жителька Сономи, Тарні Болдінгер зібрала як волонтерка і надіслала нам 13,2 тисячі доларів.

Про допомогу міст-партнерів з Європи я ще поінформую. Я вже говорив, що паралельно із зменшенням надходжень ми мали фінансувати нові потреби. На початок липня з бюджету міста сплачено:

-        Харчування переміщених осіб та бійців місцевої тер оборони на суму майже 1 млн. грн.

-        Будівництво оборонних споруд на суму більше як 0,5 млн. грн.

-        Пальне для потреб тероборони та Збройних сил України на суму 0,5 млн. грн.

-        Матеріальну допомогу з місцевого бюджету по 15 тис. грн.. отримали 119 бійців тероборони на суму 1 млн  785 тис. грн.

Війна продовжується і витрати на неї збільшуються. Щоби забезпечити нагальні потреби міста суттєво скорочено витрати на заробітну плату працівників органів місцевого самоврядування, зупинені роботи з розвитку громади (проводяться тільки аварійно-відновлювальні заходи) та виплачується кредит НЕФКо, не фінансувались заходи до загальноміських свят.  В той же час працівники культури проводять благодійні концерти, збираючи кошти для потреб ЗСУ  та оборони країни. Для прикладу наведу наступне.

Впродовж декількох років за кошти міського бюджету ми ремонтували комунальні дороги на суму більш як 10 млн. грн. щорічно. В поточному році ми свідомо пішли лише на виконання дрібного ремонту (щебеневе покриття) на вулицях Журби, Лісова, Молодіжна, Незалежності, провулок Дорошенка. Також виконали ремонтні роботи на вулицях Ісковщина і Кобзарева по упередженню розвитку надзвичайних ситуацій, пов’язаних  з дією поверхневих вод. Всього на суму 1 млн. грн.

Загалом в перші два місяці війни кабінет міського голови став оперативним штабом для військових підрозділів, яким ставилися окремі завдання по організації оборони об’єктів критичної інфраструктури чи будівництва оборонних споруд на напрямках ймовірного прориву військ агресора. В цей час ще не був визначений головний воєнний керівник в нашому регіоні, який би координував зусилля всіх військових і виконавчих органів громади на організацію спротиву.

В перші два дні війни ми прийняли в місто працівників одного з силових управлінь північного напрямку. За попередньою домовленістю організували для них проживання та забезпечили харчування впродовж місяця за кошти громади. Це було значне навантаження на бюджет громади. Задіювалися приміщення і ресурси комунальних закладів та міські фінанси. Ми мали віднайти значний об’єм пального, яке в перший день війни стало дефіцитним. Однак серед переміщених силовиків були фахові військові, які без зайвої реклами робили свою справу. Це вселило надію, що  зможемо організувати опір ймовірним диверсійно-розвідувальним групам чи лінійним підрозділам агресора., тому що в перші дні війни я бачив як наші чоловіки готували «коктейлі Молотова» і розумів, що з ними ми довго не протримаємося.

Через міст Канівської ГЕС з півночі країни рухався безперервний потік автомобілів з біженцями. Тих, хто зупинявся на ніч, ми розміщували на перепочинок, організувавши «банк» вільних приміщень. При цьому допомагали кожному хто потребував допомоги. Задіяні працівники виконавчого комітету залишались на посту до останнього бажаючого відпочити в Каневі. Часто їх робочий день завершувався опівночі.

З 9-го березня нами розпочаті роботи по будівництву взводних опорних пунктів під керівництвом і за безпосередньої участі окремого підрозділу, командир якого з першого дня  тісно співпрацював з виконавчим комітетом. В окремі дні на облаштуванні об'єктів оборони працювали по чотири потужних екскаватори, великовагові автомобілі і десятки добровольців із жителів нашої та сусідніх громад.

Приміщення будинку рад стало схожим на мурашник, де одночасно перебували десятки людей і приймались рішення по безлічі питань, яких взагалі не існувало до 24 лютого. Наприклад, розпорядження «Про призначення головного будівничого оборонних споруд», «Про порядок використання майна комунальних підприємств в умовах воєнного стану». Або ж рішення виконавчого комітету «Про затвердження програми по забезпеченню територіальної оборони Канева та підтримки добровольчого формування, «Про відчуження майна» та інші.

Готуючи ці документи, ми керувались Законами України, що стали діяти під час воєнного стану, коли зменшуються права і свободи громадян заради головної мети – перемоги над ворогом.

Право оперативного управління ресурсами громади фактично було надано виконавчим органам – часу на політичні дискусії ми не мали. Ворог був у передмісті столиці. Однак депутатська більшість наполягала на скликанні сесії міської ради з обов'язковим включенням до порядку денного питання «Про військово-політичну ситуацію». Я розумів, що під час проведення сесії може відбутись щось недобре. Адже до нас стала надходити інформація про ситуацію в Ірпені, Бучі, Бородянці та інших населених пунктах, які були окуповані військами агресора. Однак, зважаючи на звернення 4-ох фракцій депутатів міської ради, змушений був призначити сесію на 5 квітня. На жаль, ця сесія привела до ще більшого загострення відносин у міській раді. Під тиском обставин, під час пленарного засідання було сформовано і ухвалено рішення «Про дострокове припинення повноважень депутатів із фракції «ОПЗЖ».

Фактично це поклало край роботі міської ради. Як наслідок, за 2022 рік відбулося 5 пленарних засідань. з них – 2 чергових  та 3 позачергових. Прийнято всього 67 рішень. За попередні роки ця цифра була значно більшою. Згоден, що рішення, яке було ухвалене 5 квітня, є емоційним, але ж за нього проголосувало більшість депутатів.

Не зважаючи на те, що до виконавчого комітету Канівської міської ради входять представники кожної із політичних сил, які представлені в раді, нам вдалось налаштувати їх на конструктивну роботу. Як результат, на 43 засіданнях виконавчого комітету прийнято 347 рішень, що стосуються усіх сфер життєдіяльності Канівської міської територіальної громади. Мною було видано 410 розпоряджень. Все це в якійсь мірі компенсує відсутність роботи міської ради. Однак я б хотів, щоб ми віднайшли можливість поступитися амбітністю заради жителів громади, що обирали нас і вірили в злагоджену роботу, як це було в попередніх каденціях. Було не просто, ми дискутували, але в багатьох питаннях чули один одного.

Однак сьогодні депутати більшості претендують на абсолютну істину своїх суджень, не дослухаючись до аргументів стосовно життєво важливих питань. Я ж готовий сприймати аргументи, як робив це завжди.

Незважаючи на негаразди в роботі міської ради, на введення режиму воєнного стану, на призупинення робіт з розвитку громади, як наслідку війни, всі комунальні підприємства, установи та організації працювали відповідально, забезпечуючи виконання повноважень, заради яких вони створені. До того ж практично всі вони задіювались для допомоги підрозділам ЗСУ, облаштування оборонних споруд, створення речових і продуктових резервів на випадок надзвичайних ситуацій, та для захисту об’єктів критичної інфраструктури міста.

Комунальне підприємство «Теплові мережі» без великих аварій і проблем завершило опалювальний сезон 2021/2022 року. Фактично відразу почало підготовку до нового опалювального сезону,  виконано всі ремонтні роботи на котельнях і мережах. Це дало можливість своєчасно подати тепло в оселі жителів міста. Маючи обмеження на використання природного газу, як і всі інші підприємства, комунальне підприємство «Теплові мережі» намагається балансувати використовуючи погодні умови і наявні об’єми газу для створення оптимальних умов отримувачам послуг теплопостачання.

З початку повномасштабної війни надало допомогу будівельними матеріалами і технікою в облаштуванні блокпостів, а також матеріалами для виготовлення польових пічок («буржуйки») для ЗСУ. За ініціативи директора КП «Теплових мереж» Василя Коломійця та його активної участі спільно з підприємцем М.Рахубою  за кошти міст-побратимів на території Канівської багатопрофільної лікарні встановлено твердопаливний котел, потужністю 400 кВт. Це дасть змогу забезпечувати теплом як саму лікарню, так і Центр первинної медико-санітарної допомоги у разі надзвичайної ситуації на центральній котельні.

Комунальне підприємство «ЖЕК» станом на листопад обслуговує 87 будинків в яких проживають 10,5 тисяч осіб. Різних за віком, освітою, рівнем статків. В таких умовах досягнути домовленості між співвласниками і управителями надзвичайно важко. Хоч за 9 місяців цього року виконано ремонтів багатоповерхівок на суму більш ніж 4 млн. грн., залишається невідповідність цін на послуги з урахування потреб в ремонтних роботах через зростання вартості матеріалів та підвищення заробітної плати. Значні проблеми у підприємства через поточну заборгованість населення за отримані послуги (у 2022 році сума заборгованості склала більш ніж 3 млн. грн.), а також  заборгованість минулих періодів – більш як 4 млн. грн. Підприємство обслуговує 102 ліфти. Завдяки виділенню в попередніх періодах цільових коштів (з міського бюджету) досягнута їх стабільна робота впродовж останніх років.

Комунальне підприємство «Управління водоканалізаційного господарства». На жаль, в цьому підприємстві впродовж поточного року склалася найскладніша економічна ситуація. В жовтні минулого року при значному зростанню ціни не електроенергію не відбулося своєчасне коригування тарифу на водопостачання та водовідведення. Звернення керівництва КП «УВКГ» щодо вирішення проблеми не було почуте  ні членами виконкому, ні депутатськими комісіями, ні міським головою. Борг за електроенергію став стрімко накопичуватись. В грудні міська рада не дала дозвіл комунальному підприємству на отримання кредиту. Не був також затверджений економічно обґрунтований тариф. Коригування його на складову електроенергії суттєво не змінило ситуацію. Станом на грудень цього року, ми спробуємо вжити всіх можливих заходів, але економічний стан підприємства складний. Зважаючи на це, влітку було прийнято рішення про мінімізацію інвестиційних робіт, що останні роки планувались для підприємства.  Мова йде про 3 км. водопровідних мереж, які не замінили та про інші роботи, що не були критичними.  Загалом ремонтні бригади виконали робіт на різних об'єктах, що забезпечують надання послуг населенню, на суму 1,2 млн. грн. З них ремонт напірного колектора на суму 476 тис. грн. за кошти міського бюджету.

Я переконаний, що нинішній кадровий потенціал підприємства спроможний виправити економічну ситуацію та забезпечити стабільну роботу колективу по наданню послуг населенню та підприємствам міста.

Комунальні підприємства «Місто» та «Міськзеленбуд» з початку оголошення воєнного стану окрім основної діяльності активно долучились до облаштування блокпостів, забезпечення їх паливом, організацією освітлення, виконували цілий ряд робіт, про які в мирний час ми читали тільки в книгах.

Дякуючи об'єднаному колективу, фактично врятовані газони біля приміщення Шевченківського культурного центру. Окрім цього, директор підприємства Дмитро Шайдаров забезпечив приймання і подальший розподіл генераторів, що надходили і надходять в громаду.

Я вдячний директору комунального підприємства, що в надзвичайно складних умовах воєнного стану ми знаходили порозуміння і як результат, вирішували різнопланові питання.

Комунальне підприємство «Яблунівське». Впродовж року директор підприємства Олег Коваленко мав тісний робочий контакт із старостами сіл та в межах повноважень і фінансових можливостей зміг організувати роботу працівників на належному рівні. Незважаючи на дефіцит фінансового ресурсу зміг організувати ремонт водогону по вул. Лозова і вул. Колгоспна села Яблунів, залучивши на це благодійних коштів більш як 150 тис. грн (протяжністю 1500 м.).  Впродовж року люди і техніка підприємства залучались для заготівлі і підвезення колод на будівництво оборонних споруд, деревини для опалення польового житла і адміністративних споруд.

Комунальне некомерційне підприємство «Канівська Багатопрофільна лікарня». Ще на початку формування бюджету 2022 року ми предметно оцінювали наші можливості по виконанню вимог Національної служби здоров’я України (НСЗУ) тобто приведення медичного закладу до сучасного рівня по комфортності та оснащеності медичним обладнанням. В тому числі ми давно готувалися до реконструкції найголовнішого відділення – реанімаційного. Опозиційна більшість заявила, що однією з умов прийняття бюджету  громади – з 1 квітня розпочати реконструкцію цього відділення. Передбачені видатки на виконання робіт не дозволяють виконати навіть третину з них. Через події після 24 лютого ми не змогли збільшувати  фінансування капітальних робіт. Навіть за умови, що фінанси були б віднайдені, проходження їх через казначейство було б надто сумнівним. Тому я вимагав від керівника закладу робити ті роботи, що забезпечені фінансами повністю і, які можна довести до логічного завершення.

Я  вдячний головному лікарю закладу Вірі Шапошник за розуміння ситуації. Як результат – у закладі проведено капітальні та поточні ремонти на суму в межах 2,7 млн. грн. В тому числі за кошти місцевого бюджету на суму 1,2 млн. грн. Придбано обладнання на загальну суму 1,6 млн. грн., в тому числі за кошти місцевого бюджету на суму 1,1 млн. грн.  За рахунок різних джерел фінансування проведено поточний ремонт захисного укриття у головному корпусі лікарні, поточний ремонт системи вентиляції в укритті корпусу інфекційного відділення .

Для облаштування укриттів придбано різного обладнання, інструментів, захисних костюмів тощо на суму в межах 150 тис. грн.  На випадок надзвичайної ситуації створено запас продуктів харчування, медикаментів, паливно-мастильних матеріалів.

З початку війни запрацювали різні благодійні фонди. Завдяки тісній співпраці з ними багатопрофільна лікарня отримала допомоги на суму 4,9 млн. грн. В тому числі медикаментів на суму 3,9 тис. грн., обладнання на суму 1 млн. грн.

Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги». Маючи достатньо нову матеріальну базу, колектив кваліфікованих спеціалістів та амбітного керівника, заклад постійно нарощує свої можливості . За умови, що директор Канівського ЦПМСД Наталія Горьова тісно співпрацюватиме і з виконавчим комітетом, і з колегами з багатопрофільної лікарні, маємо реальну можливість претендувати на звання кращого закладу в області, а можливо і в країні.

Через війну ми не змогли профінансувати цілий ряд Програм. В тому числі придбати житло для медиків. Однак пам'ятаємо і про це, і про капітальний ремонт даху, і про інші проблеми. Все це обов’язково вирішимо. Ми не формальні власники закладу. Кожен з працівників виконавчого комітету є членом територіальної громади , який бажає щоб його лікували кращі лікарі, з використанням новітнього обладнання у комфортних медичних кабінетах.

Галузь освіти. Поточний рік для освітян залишається надзвичайно складним. Після режимів карантину в 2020-2021 роках, пов'язаних з пандемією COVID-19, прийшла війна, яка наклала жорсткий відбиток на навчальний процес в усіх закладах освіти Канівської міської територіальної громади. З березня заняття у школах відбувалися в основному дистанційно, через повітряні тривоги. Однак школи успішно підвели підсумок навчального року. За результатами здачі Національного мультипредметного тесту четверо наших учнів збули найвищі бали – 200. Починаючи з березня приміщення закладів освіти у місті та селах громади частково або повністю передавались у користування організаціям, задіяним для забезпечення спротиву агресії.

Адміністрацію цих закладів ми зобов’язували, паралельно з навчанням, допомогти розміщеним, максимально зберегти майно освіти і по можливості отримати компенсацію за використані енергоносії. З наближенням нового навчального року на рівні Уряду було прийнято рішення про створення умов для змішаної форми навчання. Перш за все потрібно було звільнити приміщення, а також облаштувати найпростіші укриття у яких мають перебувати учні і вихованці дошкільних закладів під час повітряних тривог. В оперативному порядку був здійснений перерозподіл видатків у міському бюджеті, залучені кошти з благодійних надходжень від міст-побратимів. В результаті інтенсивної роботи освітянських колективів, професійного підходу підрядних організацій нам вдалося забезпечити змішану форму навчання в усіх закладах загальної середньої освіти, окрім Яблунівського НВК, де навчання відбувається дистанційно через відсутність укриття.  З цієї ж причини призупинено роботу трьох закладів дошкільної освіти: «Дударик», «Садко»,  «Сонечко» та у дошкільному підрозділі Яблунівського НВК.

В умовах, коли агресор продовжує наносити руйнівні удари по об’єктах енергетики, ми задіяли приміщення закладів освіти, де опалення здійснюється твердим паливом, для створення пунктів обігріву або як їх ще називають «пункти незламності». Показово, що кожен із керівників закладів не заявляв про те, що вони мають займатись лише освітнім процесом. Всі розуміють – війна. Підсумую цей розділ наступним: ми знаємо всі проблеми галузі та мали амбітні плани їх вирішення. Однак, в поточному році змогли залучити для проведення ремонтів закладів освіти міської територіальної громади всього 2,8 млн. грн., при потребі нагальних робіт на суму 26,6 млн. грн. Маючи досвід залучення міжнародних кредитних ресурсів, після Перемоги повернемось до вирішення проблем освіти.

Від початку широкомасштабної війни Канівська громада прийняла на постійне проживання понад 4,5 тисячі вимушено переміщених осіб. Всі вони зареєстровані в управлінні «Центр надання адміністративних послуг» та отримують через управління соціального захисту населення визначені державою допомоги і компенсації. Ми постійно підтримуємо контакти з переміщеними сім’ями, особливо з тими де є діти і учнівська молодь. Для них організована системна допомога продуктовими та речовими наборами. Безпосередню роботу по наданню допомоги виконують працівники міського центру соціальних служб, управління економіки та територіального центру.  Координує роботу заступник міського голови Тетяна Жівотова. За результатами соціологічних опитувань робота з внутрішньо переміщеними особами в межах Канівської міської територіальної громади оцінена як одна з кращих в Черкаській області.

Загалом якщо говорити про роботу підрозділів виконавчого комітету, то можна стверджувати, що кожен з них окрім професійної роботи, в умовах воєнного стану бере на себе виконання значно ширших повноважень.

Відділ культури з перших днів агресії з власної ініціативи організував і забезпечує інформування жителів міста про повітряні тривоги. Працівники відділу постійно організовують благодійні заходи на підтримку ЗСУ.

Відділ з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення  після 24 лютого став реальним штабом міського голови в дні загострення ситуацій через повне відключення електроживлення. Постійно тримає зв'язок з профільними підрозділами районної та обласної військових адміністрацій. Організовує проведення комісій з питань НС та ЦЗН. Під контролем відділу облаштовуються пункти обігріву та затверджені захисні споруди цивільного захисту.

Розуміючи, що свою ідею залишити Україну без електроенергії і тепла, агресор буде послідовно втілювати, я звернувся до міст-партнерів з проханням допомогти генераторами для забезпечення об’єктів критичної інфраструктури міста. Окрім того ми просили допомогти малопотужними генераторами. З цього приводу я провів ряд перемовин з керівниками міст, а також громадських організацій, що співпрацюють з Каневом. Діалоги продовжувались впродовж трьох місяців, однак реальні кроки по придбанню генераторів, особливо потужних, партнери з Європи почали втілювати після 31 жовтня, коли місто було знеструмлене на 12 годин.

Потрібно віддати належне побратимам з Фірзена. До середини листопада ми вже отримали потужний генератор, який вже 23 листопада, під час чергового знеструмлення, активно використовували на об’єктах «водоканалу».

21 листопада надійшов потужний генератор  з Члухівського повіту (Польща) і вже через дві доби забезпечував роботу центральної каналізаційної насосної станції. 30 листопада ми отримали потужний генератор з міста Виру (Естонія). Таким чином, об’єкти критичної інфраструктури міста підстраховані 3-ма потужними генераторами, отриманими з Фірзена, Члухова і Виру. Ще один генератор (4-й) відповідно до договору з департаментом будівництва ОДА про безоплатне використання плануємо розмістити на станції підйому води. Окрім потужних генераторів, для міста ми отримали 16 генераторів потужністю від 2 до 8 кВт. Усі вони спрямовані на «пункти незламності» та на об’єкти критичної інфраструктури для забезпечення їх безперебійної роботи. Тож знеструмлення 16 грудня ми зустріли підготовленими. Звичайно виникали робочі питання, однак так буде кожного разу. Важливо, щоб  ми готові були їх вирішувати.

На жаль, війна продовжується. В місто надходять звістки про втрати на фронтах. Серед них є наші земляки. Кожному з них віддаємо належне, кожного будемо пам'ятати…

У своєму звіті я свідомо не називав багато цифр, прізвищ і посад людей з якими вирішував питання, особливо в перші дні повномасштабної війни. Не називав сумарних втрат і наших досягнень, адже наші офіційні ресурси  моніторять не тільки друзі, а й недруги. Друзі засмутяться, а недруги радітимуть. Про все детальніше поінформуємо після Перемоги.

  Друк статті