Цікаве на цю тему:
- Зустрічі з учасниками АТО стали традиційними
- Сучасні тенденції та процеси на ринку праці міста Канева та Канівського району
- Уроки реального трудового життя
- Екскурсія на підприємство
- У Канівському центрі зайнятості відбулася робоча нарада
- Відбулось засідання міської робочої групи з питань легалізації та зайнятості населення
- Затверджено зміни до форми звітності №3 – ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)
- Трудовий договір чи трудова угода?
- Профорієнтаційний КВЕСТ «Моя майбутня професія»
Офіційне оформлення трудових відносин з працівниками – прямий обов’язок працедавців. Незважаючи на роз’яснення в засобах масової інформації та вимоги чинного законодавства, працевлаштування у правовому полі для багатьох сьогодні є серйозною проблемою.
Легальна зайнятість передбачає не тільки використання робочої сили на законних підставах, а й виплату найманому персоналу «білої» заробітної плати. Інколи факт працевлаштування завуальовують укладенням цивільно-правових договорів. Слід пам’ятати, що такий вид трудової діяльності застосовується зазвичай для виконання конкретного обсягу роботи, що спрямована на певний результат, і у разі досягнення цієї мети, договір вважається виконаним і дія його припиняється.
Нагадуємо, що кожний нелегальний працівник «обійдеться» працедавцю у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення. Водночас сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю.
Небезпека «тіньової» зарплати полягає не тільки у несплаті до бюджету обов’язкових платежів, а й у тому, що працівник не матиме змоги отримати пенсію, яка б відповідала рівню його реальної зарплати.
Служба зайнятості нагадує керівникам фірм і компаній: у разі офіційного працевлаштування тимчасово непрацюючих осіб на новостворені робочі місця працедавці можуть претендувати на отримання компенсації зі сплати єдиного соціального внеску, а також на відшкодування фактичних витрат із виплати заробітної плати у разі забезпечення роботою внутрішньо переміщених осіб.
До того ж у період карантинних обмежень діяли урядові програми, завдяки яким лише офіційно працевлаштовані працівники та фізичні особи-підприємці мали змогу отримати від держати кошти, що були втрачені через пандемію.