Цікаве на цю тему:
- Громадське обговорення творів, поданих на літературний конкурс імені Олекси Кобця
- Громадське обговорення творів літературного конкурсу імені Олекси Кобця
- Заходи з нагоди народно-обрядового свята Івана Купала
- Оголошується конкурс на зайняття посад керівників комунальних закладів культури
- Персональна виставка живопису Марії Лісовенко
- Музей Т.Г.Шевченка презентував виставку «Нев’януча слава. Шана Тарасу Шевченку»
- Персональна виставка Катерини Ципенюк
- Канів відзначив День Державного Прапора
- В День незалежності в Каневі пройшов конкурс вишиванок
У березні виповнюється 100 років від дня народження Героя Радянського Союзу Миколи Никодимовича Потужного, уродженця с.Горобіївки Канівського району.
На строкову службу він був призваний у 1938 році Канівським районним військкоматом Київської області. У 1940 році став учасником Радянсько-фінської війни. Саме тоді і вирішив поєднати життя з військовою справою. Втілюючи мрію у життя закінчив Московське військове піхотне училище, а вже з серпня 1941 року на фронтах Другої світової війни. Брав участь у Смоленській, Калузькій, Болхівській операціях. Двічі отримував поранення.
Влітку 1942 року старшого лейтенанта Миколу Потужного назначили командиром мінометної роти 342 стрілецької дивізії 61-ї армії Центрального фронту, яка відзначилася в Орловській і Брянській операціях Курської битви, під час проведення операції отримав звання капітана.
25 вересня 1943 року мінометна рота капітана Потужного форсувала річку Іпуть у районі с. Овчінець Суражського району Брянської області, завдала противнику чималих збитків у живій силі і техніці, цим самим забезпечивши успішний наступ стрілецьких підрозділів полку. З огляду на важливе значення цього населеного пункту, гітлерівці мали намір будь-що-будь повернути втрачені позиції. Вони здійснили 11 контратак, у критичний момент бою, коли у роті вичерпалися запаси, Микола Никодимович підняв своїх бійців у рукопашній бій застосовуючи стрілецьку зброєю і гранати, які залишилися. Особисто у цьому бою знищив 19 німецьких солдатів і офіцерів. Отримавши тяжке поранення у голову, він продовжував поєдинок з ворогом, поки не втратив свідомість. Помер у госпіталі 27 вересня 1943 року. За проявлений героїзм і мужність у боях з нацистами 15 січня 1944 року присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Серед нагород Героя орден Червоного Прапора та орден Вітчизняної війни ІІ ступеня. Похований у братській могилі с.Лопазна Мглинського району Брянської області.
Сьогодні одна з вулиць міста Канева носить його ім’я. Також ім’я Героя викарбуване на пам’ятному знаку Героям Радянського Союзу і Повним кавалерам ордена Слави, який відкритий 9 травня 2006 року біля Клубу-музею ветеранів війни і праці.
Інформує науковий співробітник Клубу-музею ветеранів війни і праці Юлія Задорожня
