Цікаве на цю тему:
- Молода канівчанка Євгенія Бульбас потребує термінової допомоги!
- Аварія по вулиці Енергетиків, що залишила мешканців багатоповерхівок в районі заводу Магніт без води, ліквідована
- Допоможемо мешканцям Авдіївки
- Канівська громада долучилася до збору допомоги для жителів Авдіївки
- Сьогодні в Україні день жалоби за загиблими гірниками на шахті Степова у Львівській області
- Через припинення подачі природного газу у Каневі зупинилися дві котельні: міська влада працює над вирішенням ситуації
- Як не стати жертвою небезпечної знахідки
- Пам'ятка про правила поводження із виявленими підозрілими вибухонебезпечними предметами у тому числі замаскованими під них речами
- Чинне законодавство забороняє на березі Дніпра в Каневі облаштовувати пляжі
Як відомо, з 2014 року почалася пряма агресія щодо України з боку Російської Федерації. Було анексовано Крим, згодом почалася збройна агресія на Донбасі. Проте ще за кілька років до збройного протистояння, Росія розпочала проти України війну інформаційну. Ця війна ведеться з використанням різноманітних методів, засобів та технологій, вона добре спланована й досить успішно реалізується і по цей час.
Основна мета інформаційної війни РФ проти України – послабити нас морально й матеріально, використавши засоби пропагандистського впливу на свідомість українців, особливо в ідеологічній та емоційній сферах. При цьому у інформаційній війні проти України Росія застосовує практично весь арсенал впливу на свідомість людей. А цільовою аудиторією кремлівських пропагандистів нині є населення РФ, російськомовна діаспора за кордоном, але найбільше – саме населення України, в тому числі в окупованих районах Донбасу, та громадяни західних країн.
Путінські творці фейків, наративів та провокацій є справжніми фахівцями з нав'язування точок зору щодо неспроможності української влади керувати державою; формування негативних суджень про військово-політичне керівництво України та про те, що бойові дії призводять лише до невиправданих жертв; поширення поглядів щодо того, що українська армія на Сході України деморалізована та неспроможна вести бойові дії й т.п.
Як тоталітарна держава, Росія завжди дуже ретельно підходила до планування і проведення кампаній з інформаційного впливу і дезінформації щодо країн-сусідів. Свого часу ця тактика відточувалася ще радянськими спецслужбами.
The New York Times у публікації «Сім заповідей дезінформації» виділяє основні правила створення дезінформаційних операцій, які планують російські пропагандисти. Правило 1. «Знайти слабкі місця». Треба відшукати слабкі місця в суспільстві, на яке хочете вплинути, будь-які соціальні відмінності, які можете використовувати – економічні, регіональні, етнічні, мовні. Знайти способи підкреслити і посилити ці відмінності, змусивши людей втратити довіру один до одного. Правило 2. «Велика брехня». Варто створити велику, відверту брехню. Щось настільки обурливе, щоб ніхто не міг повірити, що це взагалі може бути вигадкою.
Задля того, щоб у брехню або фейки повірили, існує Правило 3. «Крихта правди». У брехню додають крихту правди. Пропаганда найбільш ефективна, коли в ній є частка правди, тоді дезінформація сприймається в цілому. Люди їй вірять.
Щоб із фейка «не стирчали вуха російських пропагандистів», вони мають ретельно сховатися. Тож, Правило 4 наголошує: «Сховайте свою участь», вигадайте інше джерело. Коли люди почнуть шукати першоджерело, переконайтеся, що вони ніколи не усвідомлюють, що за цим стоїте ви.
Якщо їхні дії спробують викрити, російські провокатори використовують Правило 5. «Заперечуйте все». Тобто, заперечується все, навіть якщо правда очевидна. Це добре працює, адже у людини коротка концентрація уваги, тому заперечення дає достатньо часу до настання наступного циклу новин.
Ще одне правило російської пропаганди прямо чи опосередковано стосується кожного з нас, громадян України. Виглядає воно так: Правило 6. «Корисний ідіот». Пропагандисти шукають серед населення України (телеглядачів, читачів, дописувачів соціальних мереж) «корисних ідіотів» – людей, які не тільки сприймуть потрібне повідомлення, фейк або наратив, а й і поширять його у своєму оточенні, певних соціальних цільових групах.
При цьому свідомо чи несвідомо звичайні автори постів у соціальних мережах, розповсюджувачі фейкової інформації у суспільстві чи навіть побуті не просто допомагають ворожій пропаганді, тобто діють на боці ворога, а й будуть нести за це відповідальність згідно статей 109 ККУ «Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади» та 110 ККУ «Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України». Й відповідальність за вчинені дії на них чекає досить сувора – аж до позбавлення волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років або довічного позбавлення волі.
Інформаційна війна, яку веде проти України Російська Федерація, не збавляє обертів. Тож, українцям варто бути пильними та активно протидіяти російській пропаганді.