Цікаве на цю тему:

• Зi cтолицi до Канева знову можна доїхати Дніпром на «ракеті»12 серпня 2016
• Зелений туризм12 серпня 2016
• Запрошуємо відвідати семінар з актуальних питань організації та ведення бізнесу в сфері зеленого туризму8 грудня 2016
• Як розвивати в Каневі туризм – радилися на засіданні робочої групи25 січня 2017
• Туристична садиба – з нуля до успіху27 січня 2017
• Розвиток туризму в Каневі: «Королівська криниця», набережна Дніпра та «Туристично-інформаційний центр»8 лютого 2017
• Запрошуємо взяти участь у Міжнародному туристичному тижні в Одесі 24 березня 2017
• Подорожуємо по безвізу: запитання – відповідь19 травня 2017
• «Тато, мама, я – туристська сім’я»: на березі дренажного каналу відбувся туристський зліт 13 червня 2017

Протягом 10-12 травня ц.р. канівська делегація відвідала місто Львів та Дрогобич Львівської області, аби перейняти успішний досвід та запровадити найкращі практики. У галичан, і справді, є чому повчитися. У багатьох галузях вони в Україні чи не найперші. Своїми «рецептами» розвитку туризму, впровадженні сучасних технологій та співпраці з громадою люб’язно ділилися вони з канівцями.

Ознайомчий візит представників Канева до Львова у складі представників органів місцевого самоврядування та громадськості проходив у рамках проекту «Київський діалог».

Розділяти «рутину» від розвитку

Насамперед канівці відвідали Інститут міста Львова. Останнім часом в багатьох містах створюються інститути чи агенції міст. Канів також не став виключенням. Так, в ході останнього засідання сесії Канівської міської ради депутати ухвалили рішення щодо реорганізації двох місцевих комунальних підприємств з подальшим утворенням нового КП «Агенція розвитку міста Канів».

У Львові Інститут міста створений ще в 2009 році.  

- Це була ідея міського голови Львова. Мета – розділити буденну робочу «рутину», якою наповнений зазвичай день посадовця, і розвиток, - пояснює керівник інституту Олександр Кобзарев. - Зазвичай працівник міської ради виконує ту роботу, яка термінова, і більше не може чекати. Так, ми «розгрібаємо купу» паперів, на які треба якнайшвидше дати відповідь, а проекти розвитку відкладаємо на потім. На цьому робочий день завершується. Настає новий день… і все повторюється знову. Інститут був покликаний розділити ці сфери. Це енергетичний центр, який передовсім займається дослідженнями, в якому напрямку розвиватися місту та написанням «грантів».

- Звичайно, більшість проблем не вирішуються банально через брак коштів, але часто буває, що навіть маючи кошти, ми не знаємо, як їх правильно витрачати, - доповнює менеджер проектів Тарас Гакавчин. – Для цього й потрібна така установа.

Львів має досить успішний досвід участі у грантових проектах. Серед партнерів, з якими співпрацює місто Лева, зокрема, Канада, Великобританія, США, Уряд Європи, Швеція, Данія, Естонія, Польща та інші. Розпочинати радять львів’яни саме з європейських країн, особливо, якщо там є міста-партнери. Саме друзі із міст-партнерів зазвичай допомагають налагодити комунікацію та вийти на серйозні платформи участі в конкурсах для отримання інвестицій з-за кордону. 

Творити спільноту

Наразі Інститут насамперед проводить опитування, соціальні моніторинги, вивчаючи думку жителів щодо якості життя у Львові та розвитку міста, району, вулиці.

- Інститут є модератором між владою і громадою. Ми - третя сторона, яка допомагає комунікувати владі й громаді, - говорить Т.Гакавчин.

У результаті реалізовуються цікаві проекти. Наприклад, «Громади в дії». Так, у Львові немає так званого «Депутатського фонду», коли депутати визначають потреби свого округу і реалізують якісь проекти в місті – облаштовують за рахунок міського бюджету дитячі та спортивні майданчики, ставлять лавки, проводять освітлення… Натомість у місті Лева проводиться опитування громадян, завдяки чому ідентифікуються мікрогромади кожного району, вулиці. З ними проводяться зустрічі, обговорення задля виявлення проблем району та бачення його розвитку.

- У результаті свот-аналізу ми отримали 25 проектів благоустрою кожної громади. Третину проекту фінансували самі жителі. Це робиться для того, щоб вони цінували те, що отримують. Тоді одразу змінюється ставлення людей до тієї лавки чи дерева. Загалом до різних активностей протягом року було залучено 2900 львів’ян та зібрано від мешканців 420 тис.грн. задля реалізації проектів благоустрою. З 25-ти проектів вже реалізовано 17. Окрім, власне, благоустрою міста це сприяє об’єднанню громад, вони «включаються» в роботу, щоб покращити своє місто разом, - говорять представники Інституту.

Не менш цікавим є проект «Вулиця для всіх».

- Прикладом є вулиця Степана Бандери, що тягнеться від залізничного вокзалу аж до центру міста. На ній розташовано начальні заклади, підприємства, - говорять представники Інституту. - Опитування показало, що різні прошарки населення хочуть бачити її по різному. Якщо для старшого покоління вулиця – це насамперед автодороги, і вони чути не хочуть про велодоріжки чи пішохідні зони. Для них велодоріжка – це скоріше якийсь матюк, а не хороше слово. То погляд молоді інший: вулиця має бути для всіх і для автомобілістів, і для пішоходів, і для мам з візочками, і для велосипедистів та інвалідів… Було проведено низку публічних обговорень, розроблено каталог дизайнерських рішень з пішохідними зонами, велодоріжками та громадськими просторами… Наразі суспільство не вміє вести діалог, але ми вчимося це робити. Часом з криками, лайками, але вчимося і люди, які дійсно небайдужі, є.

Проводять львів’яни і Громадський бюджет (проект, де жителі подають власні проекти для покращення життя міста, або голосують за вже подані. Переможні проекти реалізуються впродовж року за кошти міського бюджету). Нагадаємо, Канів також вже третій рік поспіль проводить Бюджет участі.

Як з’ясувалося, у Львові в ході реалізації проекту виникали подібні як і в Каневі проблеми.

- Тричі проводили Бюджет участі, щоразу змінюючи «правила гри». Це нормальний процес. Ми враховуємо помилки і рухаємося далі, вдосконалюємось. Насамперед, щоб уникнути фальсифікації голосів ми відмовилися від паперового голосування – лише через електронну систему, прив’язану до Bank-ID, а також через Центр надання адміністративних послуг, - пояснюють працівники Львівської міської ради.

До речі, львів’яни як і канівці також потрапили «в пастку», що перемагають здебільшого проекти, пов’язані з освітніми закладами. Утім, там ставляться до цього філософськи.

- Звісно, школи мають великий адміністративний ресурс – батьків, і користуються цим. Відтак, перемогу їм здобути значно легше. Але це добре, що батьки об’єднуються і дбають про покращення школи. Враховуючи це, ми просто «зарезервували» 40%, що реалізовуватимуть проекти, непов’язані з освітою. Так усі мають шанс на перемогу. Це дає сенс брати участь у Громадському бюджеті всім, - пояснюють посадовці.

Цікавилися канівці, чи бувають випадки, що проекти, які здобули перемогу, в ході реалізації не вписуються в заявлений кошторис.

- У 70% випадків сума збільшується і відбувається дофінансування. Але громадські ініціативи треба розвивати – це пріоритет. Люди спілкуються про розвиток своїх вулиць, району, міста в цілому… Так твориться спільнота – і це найголовніше, - пояснюють львів’яни. - Тому до дофінансування депутати ставляться лояльно. Окрім того, враховуючи це, ми суттєво збільшили суму мікро-проекту.

Також у Львові є випадки, що проекти, які отримали перемогу, не встигають реалізувати в поточному році.

- На сьогодні у нашому місті 15 проектів Громадського бюджету реалізуються ще з 2016 року. Але ми вважаємо, що краще трошки почекати, але зробити як належить, - зауважують у Львові.

Готувати «зміну»

Неабияку увагу у місті Лева присвячують підростаючому поколінню – насамперед студентам та старшокласникам. Для цього при обласній раді створено молодіжний центр. Він має приміщення у центрі міста, яке вільно використовують молодіжні громадські організації та творчі спільноти для проведення своїх заходів. Тут проходять заняття з школи журналістики, іноземних мов, графічного дизайну… Приміщення користується популярністю, резервувати його треба за місяць.

- Перші заходи проводилися просто на підлозі, - розповідають представники центру. – Не було ще ні меблів, ні ремонту. Але молодь організувалася і влаштувала так звану толоку. Спільними зусиллями пофарбували підлогу, стіни, зробили косметичний ремонт…

Також Львівський молодіжний центр підтримує зв’язки з подібними центрами в Європі, зокрема, у Варшаві, Кракові, Відні, Будапешті. Щороку відбуваються поїдки за кордон для обміну досвідом.

Розвивати туризм

Де ще переймати досвід розвитку туризму як не у Львові? Середня кількість відвідувачів за рік у місті Лева складає 2,6 млн. осіб. Користуючись нагодою, канівська делегація відвідала місцевий туристично-інформаційний центр (ТІЦ), що знаходиться в середмісті. Усього тут три таких центри.

ТІЦ у Львові - некомерційна установа, яка частково фінансується міською радою, частково - за рахунок реклами.

Насамперед канівців вразила велика кількість поліграфії – це мапи, путівники, календарі подій. Усе це розповсюджується абсолютно безкоштовно, а випускається - за рахунок реклами, тобто коштів закладів харчування, готелів, про які, зокрема, і йдеться у довідниках. Також тут є інформація про всі музеї, театри, виставкові зали й галереї міста.

Окрім того, користуючись нагодою, канівці взяли участь у зустрічі керівників ТІЦ Львівщини, пізнаючи досвід роботи центрів та розвитку туризму загалом таких міст Львівщини як Самбір, Трускавець, Стрий, Жовква, Дрогобич…

Між собою представники маленьких міст області жартома називають Львів «чорною дірою», яка стягує всіх туристів до себе. Відтак, їм доводиться важкувато, але вони не здаються, а пропонують туристам Львова побачити і їхні «родзинки» та «цікавинки». Проблеми ж, озвучені в ході заходу, виявилися однотипними у всіх. Не чужі вони й Каневу.

- Основне завдання туристично-інформаційного центру – надання інформації. Решта – це до туристичних агенцій, - говорять представники ТІЦ Львівщини. - Але агенції надають свої послуги платно. Відтак, якщо вони на туристові не заробляють, то він йому нецікавий. І лише ТІЦи в цьому є єдиною альтернативою. Ми не зацікавлена сторона, ми не отримуємо кошти від туристів за свої послуги напряму, а безкоштовно надаємо гостям нашого міста об’єктивну інформацію. Тому турист нам довіряє!

Дуже важливе для діяльності туристично-інформаційного центру місце розташування.

- Часто нас просто кудись «запихають». А ми насамперед маємо бути доступні до людей, - говорять очільники ТІЦ.

Складно в маленьких містах туристам знайти місце, де переночувати та попоїсти.

- Просто пам’ятники туристам нецікаві. Це дві-три години і вони їдуть з міста. Що робити? Потрібні розваги – тематичні кав’ярні, кнайпи, кафе… На жаль, наші підприємці не можуть з цього скористатися і зрозуміти, що люди самі приїдуть і привезуть їм гроші, - говорять експерти з розвитку туризму.

Не залишається осторонь для розвитку туристів і кадровий голод. Насамперед за словами керівників ТІЦ, бракує екскурсоводів.

- Знайти гарного екскурсовода – це справжня проблема. До речі, освіта історика часом заважає проводити, дійсно, цікаві екскурсії. Педагог розповідає туристам як учням, а їм це нецікаво, - говорять у Львові. - Тут дуже важливо, як подається інформація, знання мов, сервіс… Туристи приїжджають на вокзал – і тут немає інфо-пунктів, в касі ніхто не підкаже... Таксисти часто «дурять» туристів, стягуючи втричі більшу вартість. Вони не розуміють, що такі дії шкодять всьому місту. В туризмі обов’язково має бути командна гра усіх. Тільки, якщо на туризм працюють всі без виключення – посадовці, комунальники, підприємці, - тоді буде результат.

Однак, варто зауважити, що міста, які досягнули бажаного і розвинули туризм, зіштовхуються з іншими проблемами, які треба враховувати. Це, підвищення цін, переповнені вулиці, насамперед, центр, адже ніхто не прораховує, скільки насправді людей може прийняти маленьке місто.

Звичайно, Каневу, м’яко кажучи, важко рівнятися до Львова, з його архітектурою, безліччю різноманітних кав’ярень, що не поступаються справжнім музеям, кількістю культурних та розважальних заходів і атмосферою міста загалом… Разом з тим, щільно забудовані вулички Львова страждають від браку зелені і львів’яни «плекають» кожне посаджене дерево. В той час Канів просто потопає у ній. У великому місті Лева протікає усього одна річка Полтва, і та - захована в землю. Наше місто ж розташоване на березі могутнього Дніпра-Славути. Одним із найвидатніших львів’ян є Іван Франко, а Канів назавжди залишиться містом вічного спочинку іншого Генія України – Тараса Шевченка. Нам є, чим пишатися і що розвивати. Ми різні, але в цьому і наша «фішка».

Катерина ПРУДКА