Цікаве на цю тему:

• «ЗА» одноголосно виконавчий комітет прийняв рішення щодо оптимізації мережі загальноосвітніх закладів Канева16 червня 2016
• Як це було…Табір «Мрія»21 липня 2016
• Червону ручку заборонять, музику декомунізують - шкільна реформа9 серпня 2016
• Професійна освіта для дітей з особливими потребами19 серпня 2016
• Акція "В школу з радістю" 29 серпня 2016
• Шукаємо міського координатора м. Канів у освітній проект Відкривай Україну7 вересня 2016
• Всеукраїнський профілактичний захід «Урок»14 вересня 2016
• Нещодавно канівські учні побували на Чигиринщині14 вересня 2016
• Гра - випробування "КОТИГОРОШКО" пройшла в школі №621 вересня 2016

Серед сучасної учнівської молоді останнім часом надзвичайно загострилася проблем насильства, довготривалих агресивних проявів та третирування в міжособистісних відносинах підлітків. Такі відносини отримали назву шкільний булінг, розповсюдження якого протягом останніх років визнано в освітній практиці та є соціальною проблемою.    

Явище булінгу надзвичайно поширене в школі, психологи й педагоги багато роблять для того, щоб запобігати знущанню та своєчасно усувати його, але цю проблему іноді замовчують, не афішують випадки знущань, її не прийнято обговорювати. За таких умов проблема не усувається, навпаки, вона набуває більших обсягів і жорстокіших проявів. Запобігання та профілактика випадків шкільного насильства є найважливішим завданням педагогів та психологів, оскільки жорстоке ставлення до дитини неминуче призводить до низки руйнівних наслідків.

Булінг – (bullying, від анг. Bully – хуліган, забіяка, задирака, грубіян, насильник) – це форма психічного насильства у вигляді тиску, дискримінації, цькування, бойкоту, дезінформації, псування особистих речей, фізичної розправи.

Булінг характеризують чотири головні компоненти:

1. Агресивна й негативна поведінка.

2. Булінг здійснюється систематично.

3. Булінг відбувається у взаємовідносинах, учасники яких мають неоднакову владу та фізичні можливості.

4. Булінгова поведінка є навмисно.

Мотивацією до булінгу стають заздрість, помста, відчуття неприязні до жертви, прагнення підкорювати собі, боротьба за лідерство, потреба в підпорядкуванні лідерові або нейтралізації суперника; зіткнення різних субкультур, цінностей, поглядів і невміння толерантно ставитися до них; агресивність; наявність у дитини-жертви психічних і фізичних порушень; відсутність предметного дозвілля; бажання принизити заради задоволення; розваги чи самоствердження; потреба в самоствердженні та навіть у задоволені садистських потреб окремих осіб.

З огляду на практичні спостереження можна визначити такі форми шкільного булінгу:

1. Фізичний шкільний булінг – умисні поштовхи, удари, стусани, побої, нанесення інших тілесних ушкоджень, різного виду знущання, образливі жести або дії, пошкодження особистих речей та інші дії з майном (крадіжка, грабіж, ховання особистих речей жертви), фізичні приниження тощо.

2. Психологічний шкільний булінг – насильство, пов’язане з дією на психіку, що завдає дитині психологічного травмування шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно заподіюється емоційна невпевненість жертви.

Кажучи про форму прояву булінгу, слід зазначити, що хлопчики частіше вдаються до фізичного булінгу (бійки, стусани ,поштовхи тощо), а от дівчатка більш охоче користуються вербальними формами тиску.

Діти, які стали жертвами булінгу, проявляють такі (зокрема паталогічні) особливості поведінки:

Вони прикидаються хворими, щоб уникнути похід в школу;

Бояться самостійно йти в школу та зі школи, просять проводити їх, спізнюються на уроки;

Їхні поведінка значно змінюється в бік віктимності; у них спостерігаються явні симптоми страху, що полягають у порушеннях сну й апетиту, нічного крику, нервовому тику, відлюдькуватості і скритності;

У них виявляють рваний одяг або пошкоджені речі; вони часто просять дати грошей або крадуть їх;

У них знижується якість навчання, вони втрачають інтерес до улюблених занять;

Мають постійні рани, гематоми, синці та інші травми; вони мовчазні, не хочуть іти на контакт;

Як вияв крайнього ступеню: можуть здійснити суїцид. Булінг у шкільному середовищі впливає на підлітка так, що він не засвоює поняття моралі як суспільного явища, тому в процесі діяльності організованої взаємодії між школярами не відбувається усвідомлення відповідальності один перед одним та перед колективом.

Шкільний булінг за своєю природою є складним, системним та комплексним соціально-психологічним явищем, яке розвивається в ситуації ворожості, конфліктності, страху.

Технології реагування працівників школи на виявленні або встановлені факти булінгу:

 Під час встановлення факту або в разі підозри на наявність булінгу, батьки або вчитель повідомляє про це адміністрацію закладу. Адміністрація спільно із психологічною службою школи невідкладно реагує на подані факти.

Безпосередня робота класного керівника, практичного психолога та соціального педагога з булерами та жертвами.

Бесіда з учнями класу щодо з’ясування проявів булінгу. Бесіда окремо з булерами та окремо з жертвами третирування.

Бесіда окремо з батьками булерів та окремо з батьками жертв боулінгу щодо ситуації, що склалася, та визначення шляхів її подолання.

Відпрацювання навичок поведінки жертв та виведення їх зі стану жертви.

Дорослі, коли дитина повідомила, що вона є жертвою боулінгу, повинні говорити:

1. «Я вірю тобі». Це допоможе дитині зрозуміти, що ви готові допомогти їй вирішити цю проблему.

2. «Мені дуже шкода, що це відбулося з тобою». Дитина відчуватиме, що ви намагаєтеся зрозуміти її почуття.

3. «У цьому немає твоєї провини». Дитина розуміє, що вона не самотня в подібній ситуації, і деяким її одноліткам також доводиться відчувати або спостерігати різні варіанти залякувань, цькувань та агресії протягом навчання. Головне на цьому етапі – спрямувати зусилля на подолання проблеми.

4. «Добре, що ти зумів сказати мені про це». Це запевнить дитину в тому, що вона правильно вчинила, звернувшись по допомогу та підтримку.

5. «Я люблю тебе й намагатимуся зробити так, щоб тобі більше не загрожувала небезпека». Це допоможе дитині відчути допомогу, захист та дасть надію на покращення ситуації.

Рекомендації учням щодо уникнення булінгу:

Уникай агресора та перебувай у товаристві друзів. Не заходь у приміщення, якщо булер знаходиться там. Постійно перебувай у товаристві приятеля, щоб не залишитися наодинці з недругом.

Стримуй гнів. Розхвилюватись у зв’язку зі знущанням природно, але саме цього й домагаються булери. Це дає їм змогу відчувати себе сильнішими. Намагайся не реагувати плачем, не червоній, не переймайся. Це вимагає значної кількості тренувань, але це корисна навичка діти відсіч агресору. Іноді корисно практикувати стратегію приведення себе в повну рівновагу, наприклад, рахувати до десяти, записувати свої гнівні слова на аркуші паперу, робити глибокий вдих або просто йти. Іноді треба навчитися робити незмінний вираз обличчя, поки ти не позбудешся небезпеки (усмішка або сміх можуть провокувати агресора на нові третирування).

Усунь провокаційні чинники. Якщо булер вимагає від тебе грошей на обід, принось обід із собою, кажи, що батьки не дають тобі грошей. Якщо він намагається відібрати твій музичний плеєр, айфон, планшет – не бери його в школу. Розкажи дорослим про знущання. Учителі, практичний психолог, соціальний педагог, класний керівник, директор школи, батьки допоможуть припинити знущання, а в разі її систематичного характеру – звернуться до компетентних органів захисту прав дитини.

Поговори з кимось, кому ти довіряєш: із працівниками школи, братом, сестрою або другом. Вони можуть запропонувати деякі корисні поради та виправити ситуацію, також це допоможе тобі відчути себе менш самотнім. Варто пам’ятати, що не можна заплющувати очі навіть на найменший прояв цькування, адже розібратися з ситуацією можна лише спільними зусиллями і тільки, якщо вчасно звернути на неї увагу.

Інформує: Канівський міськрайонний

відділ ДРАЦС ГТУЮ у Черкаській області