Цікаве на цю тему:

• «Щасливі діти – міцна країна»: діти-переселенці проходять курс тренінгів з психологічної підтримки17 січня 2018
• Інваліди з вадами зору отримуватимуть пільги на житлово-комунальні послуги18 січня 2018
• У територіальному центрі відсвяткували Водохреща 19 січня 2018
• Чорнобильці 1-ї і 2-ї категорій один раз на рік мають змогу безкоштовного проїзду до будь-якого пункту України24 січня 2018
• Захисники України мають змогу отримати одноразову матеріальну допомогу13 лютого 2018
• У Канівському територіальному центрі відзначили свято Великодня 13 квітня 2018
• З 1 травня ц.р. впроваджено новий порядок надання субсидій14 травня 2018
• Канівський РАЦС інформує про права дитини17 травня 2018
• Канівський РАЦС звертає увагу на проблему несплати аліментів на утримання дітей18 травня 2018

Війна триває. Кожного дня на вулицях більшає людей з протезами або без кінцівок. Нашому суспільству потрібно прийняти нову реальність і навчитися правильно комунікувати, щоб зробити їх адаптацію якомога легшою. І головне – допомогти, а не нашкодити.

Є певні правила для спілкування з людьми з інвалідністю, які зовсім неочевидні:

 Наприклад, не допомагайте, якщо вас про це не просили. Завжди спочатку питайте, чи потрібна людині допомога, і ніколи не торкайтесь людини з інвалідністю чи їхніх допоміжних засобів пересування без їхнього дозволу. Це не просто неввічливо, такими діями ви можете порушити баланс та нашкодити людині. Якщо ваша допомога доречна, вам про це скажуть.

• Не жалійте. Важливо не жаліти, а співчувати. Яка різниця? Коли ми жаліємо людину, ми дивимося на те, що людина втратила, хочемо сказати їй «бідний/бідна». А коли ми співчуваємо, то бачимо те, що в неї є. Її силу та витривалість. Ми поважаємо її, але нам шкода, що їй довелося багато пережити.

• Не питайте про травму. Часто людям важко згадувати про поранення чи травмування. Якщо вам важливо дізнатися про це, спочатку запитайте, чи комфортно їм розмовляти про цей досвід.

• Не ігноруйте. Зустрівши людину з інвалідністю, ми часто почуваємося розгубленими. Не знаємо, що казати, як реагувати, і тому обходимо стороною чи уникаємо спілкування з ними. Люди з інвалідністю є такими ж громадянами як і кожен із нас, багато з них поклали своє здоров’я, захищаючи наше життя. Вони заслуговують на нашу увагу та повагу.

• Не розглядайте. Якщо ви зустріли людину без кінцівки або з протезом – не розглядайте їхню травму. Людині буде це неприємно, вона почуватиметься ніяково та некомфортно.

Крім того, МОЗ радить поговорити із дітьми про людей з інвалідністю.

«Навчіть дитину бачити в людині насамперед особистість, а в інвалідності просто одну з ознак», – додають у МОЗ.